Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Честь всем ребятам из больших и маленьких городов! Короче, решил я вам рассказать о своих приключениях с закладками и бомжами. Не думайте, что я хвастаюсь, это просто история из моей жизни, да и не только моей. Ведь веселых и безумных чуваков на этой планете хватает и все они как я – люди, которым не безразлично, как провести время.
Ну так вот, раз нам всякую веселуху по бомжам и гопарям, я был подсадил на удивительную штуку – метадон. Это такая ешка, которая колбасит тебя сильнее, чем все прочие наркотики. Сам я не считаюсь наркоманом, просто время от времени позволяю себе небольшую развлекуху, чтобы не заскучать в этом мире.
Так вот, начались все мои приключения с тем, что я случайно наткнулся на тайник с метадоном. Это был настоящий джекпот, и я решил, что пора веселиться. Позвал своего давнего приятеля, гарика, и скуфа, чтобы не скучно было.
Ребята оказались тоже в настроении, и мы отправились на прогулку по окрестностям. Выбрали мы компанию из прикольных бомжей, которые всегда были в теме и готовы к приключениям. Пока мы шли, я решил прикинуться гопарем и начал войсить своим ребятам.
Прошли мы пару километров, и уже чувствовалось колбасящее действие метадона. Все вокруг начало казаться потрясающим и нереальным. Мы смеялись, шутили, разговаривали о самых невероятных вещах.
И вот, дойдя до трассы, мы увидели прикольного бомжа, который сидел прямо посреди дороги. Было понятно, что его ничего не колбасит и он не в курсе, что происходит. Решили мы прикол подшутить над ним и закрыли его сначала в табуретке, а потом насадили на своего пса. Это было смешно до слез, но я все-таки почувствовал себя немного виноватым за такое обращение.
Ну а потом мы решили наши приключения продолжить и отправились в ночной клуб. Там все были наряжены в стиле гопарей, и этот наркотический опьянение только разогревал нас. Они играли отличную музыку, и мы просто танцевали до упаду.
Но вдруг в клубе случилась морока. Кто-то начал нервно себя вести, и решил объясниться с кем-то немного жестче, чем надо. Постоянные драки и драки в клубах… Ну а потом случилось самое неожиданное, полицейские приехали и начали всех задерживать.
Ребятам оставалось только разбежаться в разные стороны. Я как-то решил, что мне нечего терять, и начал скулить. Полицейские тупо остолбенели от моего поведения, и я смог сбежать и спрятаться.
Потом мы все собрались вечером возле того же тайника с метадоном. Обсудили прошедший день, рассмеялись и решили, что такие приключения нам еще понравятся. Ведь настоящая жизнь - это наши приключения, наши истории.
И вот так, я провел очень прикольный день в компании бомжей и закладками. Признаюсь, это была одна из самых безумных и безрассудных историй из моей жизни. Но я не жалею, потому что все эти моменты, все эти эмоции останутся со мной навсегда.
Всем молодцам и молодухам советую – не бойтесь приключений, не бойтесь своей свободы и всегда следуйте своим сердцем. Устройте себе замечательные дни, в которых будет много смеха, радости и незабываемых впечатлений.
Помните, жизнь одна, не теряйте возможности познать все ее красные!